Балакучий Сашко
— Здоров, Гавриле!
— Здоров, Панасе.
— То, може, підемо, по кухлю пива… посидимо, побалакаємо?..
— Згода…
Пішли, сіли, замовили, випили.
— Так…— каже Гаврило.
— Так…— згоджується Панас.
Друзяки тиснуть один одному руки і розходяться, задоволені проведеним вечором. Днів за два знову зустрілися.
— Ге-ге, здоров, Гавриле!
— Здоров, Панасе…
— Ну, може, підемо, по кухлю пива… посидимо, побалакаємо?
— Згода!
— Еге! Здорові були, Гавриле та Панасе!
— Здоров і ти, Сашко!
— Ви куди?
— Та йдемо по кухлю пива організувати… посидимо, побалакаємо.
— То й я з вами…
Пішли, сіли, замовили, випили.
— Так…— каже Гаврило.
— Так…— згоджується Панас.
— Так-так…— підтакує Сашко…
Друзяки тиснуть один одному руки і розходяться. Минає кілька днів. ‘
— Здоров, Гавриле!
— Здоров, Панасе!
— Ну, може, знову підемо?
— Згода…
— А Сашка з собою візьмемо?
— Та ні.
— А чого?
— Та дуже балакучий.
