Вихователька сказала дітям, що гри не буде, бо прийшла комісія. Трилітній хлопчик підійшов до одного і членів комісії і спитав:
– Тьотю комісія, а коли ви підете?..
Вихователька сказала дітям, що гри не буде, бо прийшла комісія. Трилітній хлопчик підійшов до одного і членів комісії і спитав:
– Тьотю комісія, а коли ви підете?..
Дає батько старшому синові кульок з цукерками і говорить.
– Поділися з Павликом по-братськи.
– Як це по-братськи?
– А так: йому дай більше, а собі візьми менше.
– О ні! Ти краще віддай йому кульок, хай він поділиться зі мною по-братськи.
Якось один батечко звернув увагу на те, що син його став майже дорослим, а він і разу не поцікавився, як же хлопець вчиться.
– Ану, Юрку, покажи твого щоденника, зажадав татусь.
Син нехотя простягнув щоденника батькові. Там по всіх дисциплінах стояли двійки і лише по співах одна п'ятірка.
– І цей йолоп ще співає! гнівно вигукнув батько, дивлячись [...]
Миколка приїхав з міста у село до бабусі. Набігавшись, прийшов додому і каже:
– А я бачив, як дядько коня складав...
Бабуся тільки посміхнулася: – не говори дурниць.
– Слово честі, бачив... Як не вірите, то підіть подивіться, він зараз ногу прибиває...
– Петрусю, не тягни кота за хвіст!
– Я не тягну... Я тільки держу його, а він самі тягне.
Дядько. Як швидко випадає волосся. Скоро не буде жодної волосини на голові!..
Івась. То не шкодить, дядьку!
Дядько. А то чому?
Івась. Бо тато казали, що у вас нема жодної чесної волосини на голові.
Вирішив батько навчити сина лічити. Посадив його коло себе і наказав уважно слухати. Потім тоненько бекнув раз, вдруге грубіше, а втрете зовсім басом. А потім і питає:
– Скільки тут баранів бекало?
– Один!..
– Чого плачеш, Ромку?
– Бо Оля вбила муху!
– То ти плачеш за мушкою?
– Ні, але Оля вбила муху на моїй шиї.
Хлопчик повернувся із школи додому. Глянула мати, а нова його шапка подерта і в грязюці вся.
– Це що?
– Та це хлопці...
– Що хлопці?
– Скинули з мене шапку і почали у футбола грати.
– А ти ж де був?
– На воротях стояв.
– Івасю, розкажи, як ти вчишся, і про вчительку.
– Та вчуся, як і всі, а вчителька якась дивна. Всю таблицю множення питає в учнів. Так якби вона сама не могла її вивчити.
Івась. Вуйку, чи ви родилися в лісі?
Вуйко. А чому ти про це питаєш?
Івась. Бо татко, коли вас побачить, то каже: «Вже знову той старий гриб лізе».
Батько, повернувшись з риболовлі, приніс живу щуку. Щука часто і широко роззявляла рота.
– Мамо! попросив синок. Поклади щуку спати бо вона уже позіхає.
– Дивись, Миколо, на столі сидять чотири мухи. Як я одну із них уб'ю, то скільки зостанеться?
– Одна, тільки вбита.
– Тату, а сьогодні вчитель дав запитання всьому класу, і ніхто, крім мене, не відповів.
– А що вчитель питав?
– Та вчитель питав, хто розбив вікно.
– Ну, а ти що сказав?
– Ну... сказав, що вікно розбив я.
Дівчинка-першокласниця старанно щось виводила в зошиті. Брат побачив і кинувся до неї:
– Ой, що ж ти наробила в моєму зошиті?
– А хіба це твій? ,
– Ну, а чий же?
– А я думала... я думала... Там написано, що то «Загальний зошит», то це і твій, і мій.
– Слухай, Миколко, чому риби німі?
– І який же ти безголовий! Ану, спробуй заговорити під водою.
– Бабусю, почитай мені газету, просить хлопчик. Як же я тобі, рідненький, читатиму, коли я вже літер не бачу?
– То давай я на літери буду дивитись, а ти читай.
– Не тягнися через увесь стіл. Хіба немає в тебе язика?
– Є і язик, але ж руки довші...
Хлопчина розсердився на маму за те, що вона не взяла його з собою до міста. Коли мати повернулася, хлопчик прийшов до батька й каже:
– Тату, твоя жінка уже прийшла з міста...
Йдучи з мамою вулицею, дівчинка побачила на одному з будинків термометр і запитала:
– Мамо, а що це таке?
– Термометр.
– Виходить, будинок теж хворіє?