Два рішення
— Я вирішила доти не виходити заміж, доки не буду мати двадцяти п’яти літ. — А я вирішила, що доти не буду мати двадцяти п’яти літ, поки не вийду заміж.
— Я вирішила доти не виходити заміж, доки не буду мати двадцяти п’яти літ. — А я вирішила, що доти не буду мати двадцяти п’яти літ, поки не вийду заміж.
— Куме, чому це ви завжди такий поганий капелюх носите? — Бо моя жінка заклялась, що не піде зі мною нікуди доти, поки я собі нового не куплю, а мені цього не треба — куди хочу, туди і ходжу сам…
Приїхав чоловік з ярмарку та й каже жінці: — Оце, Одарко, хоч лай, хоч бий, а грошей не привіз ні копійки… — Що?! Ах ти ж ледацюга, ах ти ж п’яниця! — Та за качалку й по спині.— Ось тобі, ось тобі. Оце за те, що кабана збув, оце за те, що гроші пропив, а [...]
— Мироне! Чи ти осліп, чи онімів? Адже вона на мені всю одежу порвала і очей мало не видряпала, а ти хоч би слово… — А чого я буду втручатися у ваші жіночі розмови.
Їхав мужик з ярмарку напідпитку і по дорозі наздогнав цигана. — Підвезіть, дядьку,— проситься циган,— я вам за п’ятака відгадаю все, що ви захочете. — Сідай,— каже мужик,— і скажи, звідки я їду? — Ви їдете з міста, були на ярмарку. — Вірно, на тобі п’ятака. Тепер скажи, куди я їду? — Ви їдете додому. [...]
Наречений у присутності майбутньої дружини і тещі категорично заявив: — Я бажаю, щоб ми пішли до загсу рівно об одинадцятій годині. Бажаю, щоб ви приготували добрий обід і гарно прийняли моїх приятелів… Коли наречений вийшов з кімнати, теща незадоволено сказала дочці: — Ти диви, який командир! Чи не забагато бажає твій майбутній чоловік?.. — Нічого,— [...]
У лікарні чергова медсестра заповнює історію хвороби. — Ви одружений? — запитує вона чоловіка з перев’язаним обличчям і ґулями під очима. — Що ви?! — простогнав хворий.— Це я на східцях посковзнувся.
— Ви хочете одружитися з моєю дочкою, але їй двадцять сім літ, а вам тільки двадцять один. — І що ж з того? — Почекайте ще шість років, тоді й вам буде двадцять сім.
Край великого села жили колись чоловік і жінка. Чоловік собі тихий, смирний, а жіночка — з характером: сварлива, вередлива. Тільки-но чоловік зробить не так, як жінка хоче,— підніме такий галас, що на другому кутку чути. А потім біжить у сусіднє село, де живуть її батьки. А в них був кінь і візок. Запряже коня, приїде [...]
Якось зайшов син до батька та й каже: — Тату, я хочу тебе попередити, що від сьогодні ти повинен працювати вдвічі більше… — Ному це так?— здивувався батько. — А тому, що я вирішив одружитись, і тепер тобі доведеться годувати не тільки мене, а й мою дружину.
Каже жінка своєму чоловікові: — Знаєш, якщо ти заморився, то не йди сьогодні на роботу — викопаєш дома погріб та й відпочинеш.
— Катю, вчора мені снилося, що я вас поцілував. Що може значити такий сон? — Це значить, що ви спритніші, як спите, ніж наяву.
— Якби ти був моїм чоловіком, я б тобі дала отруту,— сказала дівчина спересердя. — Якби ти була моєю дружиною, я з задоволенням прийняв би її.
— Щоб оце моя рідна жінка та сказала на мене «брешеш», їй-бо, вбив би,— каже чоловік своїй дружині. — Та брешеш! — дружина до нього. — Їй-бо, правда! — Ну, не бреши!.. — Клянусь!.. Хе-хе,— підійшов і обняв дружину,— швидше Чорне море висохне, ніж мене жіночка брехуном обізве!..
—Чи ви сміливі? — Не сумнівайтеся! — А як так, то дуже добре! Підіть до моєї жінки, візьміть у неї ключ і скажіть, що я прийду додому після півночі.
— Друже, чи правда це, що ти із своєю дружиною погано живеш? — Це неправда. Навпаки, живемо дуже добре, бо завжди нам весело. — Невже!? — Слухай! Прийду я з буфету — дружина в мене горшком. Попаде — радіє, а не попаде — мені радість. Скажи сам, чи можна назвати таке життя поганим, коли і [...]
Хотів хлопець женитися, та все шукав роботящої дівчини, щоб разом кілька діл робила. Куди не піде, то дівчина чи шиє, чи пряде, чи пере сорочки, чи мастить хату, а все тільки одно діло робить. У своєму селі не найшов собі до смаку. Прираяли йому дівчину в другому селі. Взяв він старостів і пішов свататися. Дівчина [...]
— Знаєш, жінко, я вже навчився говорити по-татарському. — Та ну?! — здивувалася жінка.— Ану, заговори, я послухаю! — Е… ти нічого не зрозумієш,— сказав чоловік. — Та заговори, я хоч почую. — Харчя-марчя — подай води. — Правда, що не розумію, встань та й сам напийся.
Зібрався батько женити сина. От він і послав старостів до найкращої в сусідньому селі дівчини. По дорозі наказує старший староста молодшому: — Я буду хвалити нашого парубка, а ти, Кіндрате, підхвалюй. — Добре. Прийшли старости до дівчини, а її батько питає у них: — Ну, скажіть, що є у вашого парубка? — Є хатина,— відповів [...]
— Лікарю, що робити, трохи налагодилися нерви? — Мусите обоє виїхати! — Куди? — У протилежні боки.