Вирішив купецький син одружитися. Пішов він до одного роміщика і каже: — Я прийшов до вас сватати дочку. — А яку ти хочеш?— запитує поміщик.— У мене їх аж три. Найменшій я даю двадцять тисяч приданого, середній — сорок, старшій — сімдесят. Думав, думав купецький син, а потім і питає: — Скажіть, будь ласка, а [...]
— У чому причина розлуки? — запитує суддя жінку. — Головна причина полягає в тому, що він у мене дурний, як пень. — А що, хіба ви не знали про це, коли розписувалися? — Тоді я не знала… — А що ви скажете? — звернувся суддя до чоловіка. — Бреше, знала вона…
— Скажіть, чи дурість є причиною до розлучення? — Цілком може бути! А хіба що, ваша жінка дурна? — Ні! Я дурний, що з нею одружився.
— От біда… Майже ніколи не снідаю… — А чому? Я завжди дома поснідаю, ще й у поле жінка щось приготує… — Добре, що в тебе рідна жінка, а в мене третя.
Якось перукар зауважив своєму клієнтові: — Дуже рано лисієте. Чи робите ви що-небудь, щоб запобігти випаданню волосся? — Так. Оце недавно подав до суду заяву про розлучення.
Як тільки по радіо починали передавати репортаж: про футбол, чоловік одразу прикипав до приймача, і ніяка сила не могла його відірвати. Жінка терпіти не могла цих передач і завжди, бувало, кричить: — Щоб мав льосі дрота в рило заправити, то він слухає чортзна-що! Та ось купили вони телевізор. Побачила жінка, як в той футбол грають, [...]
Коли чоловік з жінкою зайшли до залу філармонії, конферансьє оголосив: — Зараз буде виконана Шоста симфонія Щостаковича. — Я тобі казав, збирайся швидше,— дорікав чоловік дружині,— бачиш, уже п’ять симфоній пропустили!
Дружина каже чоловікові: — Я сьогодні трохи затримаюсь після роботи. І хотіла б просити тебе, любий, аби ти розпалив грубку, поки я прийду. А чоловік їй: — Та ти ж знаєш, що я не вмію виконувати цю жіночу роботу. Дружина, цілуючи чоловіка: — Ну, я ж прошу тебе, любий. Чоловік не дуже охоче погодився. Ввечері [...]
Прийшла мати в гості до заміжньої дочки та й питає: — Ну як, доню, тобі живеться тут? — Добре, мамо,— відказує дочка.— Дров не треба носити — самі за мною літають.
— І коли ти ото курити кинеш? Смокчеш і смокчеш оту гидоту. Мов цап, просмердівся. — А навіщо кидати? Хіба не чула — комета до нас летить. Одні вчені кажуть — мине, а другі, що впаде на землю. Комета велика, як грюкне, то від нашої планети одна пилюка залишиться. А ти кажеш, кинь курити…
— Ти мене любив? — Любив. — «Не розлюблю ніколи», говорив? — А цього не пам’ятаю, я ж тебе любив без пам’яті.
Ж і н к а. Ти знову вночі крізь сон говорив! Ч о л о в і к. То мені вже й вночі не можна слова сказати!
Чоловік лежить хворий і каже до жінки: — Як умру, Настуню, то вийди за Михайла. Він чесний і роботящий чоловік. — Я вже з ним домовилась,— відказала жінка.
— Ну, як твій чоловік? — Як сонце. — О, так це добре! — Що й казати… Як увечері зайде, то лише вранці приходить.
Один дід за своє довге життя чимало зазнав страждань і горя. І від кого б ви думали? Та від власної баби. Дуже сварлива була. І от якось, коли в старого урвався вже терпець, він подумав: «Завжди мовчав, а на цей раз уже насолю!» Подумати подумав, а сказати нічого не сказав. Устав ранком, узяв вила і [...]
Розговорилися дві жінки на базарі: — Знаєте, у мене просто не чоловік, а ганчірка: за сигаретами — і то стає в чергу. Я хоч і жінка, а завжди все без черги дістану. — Еге, це ще нічого. От мій — то справді ганчірка: яка б хамка не лізла поперед нього в чергу — ані слова [...]
Прийшла жінка до ворожки та й просить: — Допоможіть, бабусенько! Така мені біда, така біда!.. Чоловік мене щодня лає — рот йому не затуляється. — А ти мовчиш?— питає баба. — Де б я йому мовчала?! Він мені слово, а я йому десять. Така біда, таке горе! Доведеться кидати чоловіка… — Нічого,— каже ворожка,— цій [...]
Повернулась жінка з роботи додому і застала чоловіка в хаті. — А, бісів чоловіче, то ти щодня сметану випиваєш, а говориш, що кішка! — Хто? Та я сьогодні ані ложки сметани не з’їв. — Ні, їв… Я маю свідка. — Ану, де той свідок, я його на шматки розірву! — А що, дурню, рви свої [...]
На комсомольському весіллі правління колгоспу подарувало молодим телевізор. Подивився на те один колгоспник та й каже: — Ну й везе ж людям: вперше одружуються — і телевізор їм подарували. Я вже тричі женився, і хоч би хто дулю підніс.
