– Чому ти, Іванку, приходиш до школи непричесаний? – Бо не маю гребінця. – А не можеш причесатися батьковим? – Ні. – Чому? – Бо тато лисі.

– Хто відповість мені, звідки береться на землі роса? питає вчитель. Клас мовчить. Аж ось підводиться один і каже: – Земля крутиться довкола своєї осі з такою швидкістю, що пітніє…

– Грицю, чому ти не дав сісти дідусеві, який стояв біля тебе? – Бо він ще не на пенсії. – А звідки ти знаєш? – Та то ж наш сусід.

Пекла мати пиріжки до свята. А синок підійшов, подивився на материну роботу та й каже: – А чого це ви, мамо, зі мною не розмовляєте? – Та що ж я тобі, сину, буду говорити? – А ви б сказали: «На тобі, сину, пиріжок».

Дядько випив чарку, крякнув та й каже: – От я зараз поїв би чого-небудь гострого… Трирічний племінник побіг на кухню, приніс ножа і подає дядькові: – Їжте, дядьку, він гострий, тато тільки точили.

– Петю, чому стоїш під дощем, ти ж увесь промок?! – Та це я ховаюсь від матері, бо вона хоче мене купати!

– Таню! Ваш кіт ловить миші? – Татко ловить. – А що ж він робить з мишами? – Кота годує.

Мати. Ну, доню, попрощайся з тіткою. Що треба говорити, як тітка від’їжджає? Оленка. Нарешті!

Сидить мала Галинка коло столу й пише. – Що ти робиш, доню? питає мати. – Пишу листа Марійці. – Але ж ти писати ще не вмієш. – Дарма. Адже Марійка ще не вміє читати.

– Цього разу нашій мамі хліб не вдався, сказав батькові хлопчик. – З чого ти взяв? здивувався батько. – Бо вуйко перед чаркою довго принюхувались до нього. Потім, випивши горілки, знову понюхали, а коли відкусили шматок, то аж скривилися.

– Чи зрозуміли ви мене? запитав учитель в кінці-уроку. – Зрозуміли! – То хто наведе приклад з префіксом пре? – Поїзд пре, відповів один з учнів.

Учитель. Скажи, Василю, чому вода в морі солона? Учень. А тому, що там оселедці плавають.

Коло будинку сидить маленький хлопчик. До нього підходить незнайомий чоловік і питає: – Батько вдома? – Так. Чоловік дзвонить, але ніхто з будинку не виходить. Тоді він знову звертається до хлопчика: – Ти кажеш, що батько вдома, але чому ж ніхто не відчиняє двері? – Не знаю, ми не тут живемо.

Малому Василькові дорослі заважали гратися в кімнаті. Щоб позбутися цього лиха, Василько причепив до дверей вивіску такого змісту: «Старшим восьми років вхід суворо заборонено».

Після закінчення навчального року другокласник прибіг додому і радісно закричав: – Тату, мамо, я зробив для вас економію! – Яку економію? – Вам не доведеться цього року купувати мені підручники! – Чому? – Я залишився ще на рік у другому класі.

– І не соромно тобі, синку, брата називати дурнем? Ти б його пошкодував, перепросив. Хлопчина слухняно підійшов до братика і каже: – Вибач, я дуже шкодую, що ти дурень.

– Ти де був? – На лижах катався. – І скільки разів упав? – Три рази. – А з гори скільки разів з’їхав? – То ж кажу, тричі…

Під час відвідин свого хрещеника один чоловік запитав, чи вміє той рахувати. – Вмію. Ось послухайте: один, два, три, чотири п’ять, шість, сім, вісім, дев’ять, десять, валет, дама, король, туз.

– Як тебе звати, хлопчику? – А так, як мого татка. – А татка ж як? – Та так, як мене. – Ну то скажи, як тебе кличуть, коли час їсти? – О, мене їсти не треба кликати, я завжди першим! приходжу.

– Ой лишенько, де ж тебе, шибенику, чорти носять, дивись, що ти з сорочки і штанів зробив?! Напевне, знов у яблука до сусіди заліз? сварить мати синка. Хлопчина дивиться спідлоба і, затуляючи роздерті штани, виправдовується: – Та ні, я до баби Марії в грушки заліз.