Напекла баба паляниць, та вони щось не дуже вдалися. Ось вона й надумала: «Піду на базар та продам їх. Не пропадати ж борошну…» Тільки стала в ряд на базарі, аж гульк — чоловік іде та ще й хліба напитує. Бабуся й почала свій товар хвалити: — Купи, чоловіче, мого хліба. Ось поглянь який: як пух, [...]
— Який невихований цей провідник — подивився на мене таким поглядом, неначе я їду зайцем… — А ти йому що? — А я відповіла йому таким поглядом, буцімто у мене є квиток.
Зайшов одного разу чоловік до бару випити кухоль пива. Аж бачить, продавець занадто вже багато недоливає. Коли підійшла його черга, дивиться — і в його бокалі трохи більше половини. Чоловік не витримав і — до продавця: — Як вам не соромно так багато недоливати? А той докірливо подивився на нього та й каже: — Який [...]
Одна жінка проходила вулицею і побачила, що сліпий, який завжди сидів тут і просив милостиню, читає журнал. — Як же ви читаєте, коли ви сліпий?— запитала жінка. — А я не читаю. Я тільки малюнки розглядаю.
Один чесний чоловік продавав порося на базарі. Жінка, що сторгувалася з ним, вже й гроші заплатила, а потім, ніби опам’ятавшись, запитала: — А воно хоч їсть? — А який би чорт його продавав, коли б воно їло?— відповів дядько.
Один чоловік зустрів на ярмарку свого кума, з яким давненько не бачився, і запросив його до себе в гості. Відсвяткували зустріч непогано, було в тарілках, і чарка не стояла дорожня. Кум про домівку навіть не згадує. Якось за вечерею хазяїн питає: — А як там, куме, чи, бува, не засумували за вами жінка й діти? [...]
Зібралися два куми в далеку дорогу. Перший набрав багато різних харчів, а другий взяв тільки гроші. Йдуть. Закортіло їм їсти. Перший розв’язав клунок, дістав їжу. Куди ж кума дінеш? Дав і йому. Через кілька годин знову сіли їсти. Незручно стало другому кумові, от він і пропонує: — Давай уявимо, куме, що ми з тобою зараз [...]
Пішов один чоловік на річку рибу ловити. Та що не закине сітку — нема риби, та й годі. — О боже,— заблагав він,— коли б мені впіймати риби, я б тобі поставив у церкві таку свічку, як кінська нога. Та, це сказавши, знову закинув сітку. Витягнув — а в ній повнісінько риби. — Отак божків [...]
— Чого у вашій привокзальній їдальні такі маленькі порції страв? — Це для того, щоб ніхто із пасажирів не запізнився на поїзд.
— Щось не розумію, Іване Петровичу, оселедці, які я брав у вас вчора по тридцять п’ять копійок, кращі, ніж ті, що по руб тридцять. — Сам не розумію… Я їх з однієї бочки брав.
Зайшов чоловік до крамниці і попросив продавця: — Дайте мені пачку какао «Наша марка». — Платіть карбованець! — відповів продавець. Подумав чоловік і каже: — Ваша марка коштує всього дві копійки, через те, мабуть, ви і не дорожите нею. — А то чому?! — звів брови здивований продавець. — Тому, що я брав таке ж [...]
Чоловік питає в жінки: — А що, Христе, добре тобі там сидіти? — Дуже добре. — А чи не холодно? — Ні, не турбуйся. — А чи не дме там з вікна? — Анітрішки. — Ну то пусти мене туди, а сама сідай на моє місце.
Мурували муляри хату. От закінчили вже роботу, і майстер командує: — Хлопці, слухайте! Ти, Іване, змотуй шнур; ти, Степане, тримай мур; а ти, Антошо, біжи скоріш по гроші!
— Коли я ремонтував у вас цей годинник, ви казали, що його на все життя вистачить. А годинник уже зіпсувався. Чого ж варта ваша гарантія? — Але ж ви тоді мали дуже поганий вигляд.
Одного разу до молодиці, яка рідко виходила на роботу, зайшов бригадир і побачив, що вона варить самогон. — Що ти робиш?— запитує. — Борщ варю. — А чому ж в такому великому казані? — Щоб на ціле літо вистачило.
Якось до однієї багатої куми зайшла бідна. — Сідайте, кумасю, чайком пригощайтесь, а я вийду на хвильку, бо кудись півень запропастився. Повернувшись, знову запрошує: — Пийте, пийте без церемонії, ви ж у куми… — Та я вже той, пила без церемонії, от якби ще й з церемонією…
Бригадир, побачивши жінку, що весь час хворіла, а тепер прудко поспішала кудись, дуже здивувався: — Куди це ви, тітко, так біжите? Невже видужали?.. — Та ні… Забула, що хвора, та й біжу, як дурна…
На сцені сільського клубу ішла п’єса за «Тарасом Бульбою» Гоголя. — «…Я тебе породив, я тебе і вб’ю»,—: говорить Бульба до свого сина Андрія, виймає пістоля і цілиться. У цей час за лаштунками мали зробити холостий постріл з рушниці. Але чомусь не вистрелили. Тарас не розгубився. Засунув пістоля за пояс і сказав: — Я тебе, [...]
— Що це ви, дядьку,— каже хтось до жебрака,— учора кульгали на ліву ногу, а сьогодні вже на цраву? — А вам би не наприкрилось щодня на одну і ту саму ногу кульгати? — відповів дядько і подибав милостиню просити.
У неділю зібралися сусідки на посиденьки. Лускають насіння та теревені правлять. Коли вже спорожнили півсита насіння і все перебалакали, хазяйка почала свою дочку Марусю вихваляти. І прати вона вміє, і мазати, і підлогу мити, і шити, й вишивати. А особливо хвалилася, як Маруся вміє страву готувати. — Коли ви не вірите, що дуже смачні вареники, [...]
