Самые смешные анекдоты

Голив клієнта перукар, та такою тупою бритвою, що той тільки зубами скреготав. — Чому ви кривитеся? Бритва з чистої сталі,— каже перукар. — Тепер я зрозумів, чому в мене з очей іскри летять,— відповів клієнт.

Зустрілися два куми після тривалої розлуки. — О! Скільки літ, скільки зим! Як живемо-поживаємо? — Та, як,— каже другий,— не дуже добре: якщо п’ють, то мене минають, а як б’ють, з мене починають.

Пішов парубійко на зимову рибалку. Прорубав ополонку, ловить окунців. Стало йому холодно в ноги. Нагорнув купу снігу на валянки, полив водою та й ловить далі. Аж ось захотів встати. Сіпнув ногою — ні з місця. Сіпнув другою — ані руш. Схопив він сокиру, що лежала неподалік, та й став обрубувати лід. Раптом сокира вислизнула з [...]

— Ви скаржитесь на слабість очей? — Так, пане доктор. — Скажіть, яка це буква? — Не знаю. — А це? — Не знаю. — Ну, а це ось? Теж не знаєте? Ви ж що, зовсім не бачите? — Ні, я неграмотний.

Приводить одна жінка свою доньку до вчителя музики та й каже: — Хочу, щоб моя донька грала на музичних інструментах. — Але в неї зовсім немає слуху,— зауважив вчитель. — Моя донька буде грати, а не слухати! — відповіла мама.

Пішов кум до кума позичити вівса. Той набрав, вносить та й каже: — Тут три мірки. Вродить, то й віддасте. Узяв кум овес, несе та й думає: «Щось дуже легко, тут нема трьох мірок, мабуть, кум обдурив мене». Проніс ще трохи. «Ні!.. Тут якраз три мірки». Ще проніс з версту та й каже сам до [...]

— Скажіть, будь ласка, чи є тут риба? — Іще не знаю… — А ви вже давно тут ловите? — Та вже років два…

Король Річард(на сцені). Коня! Коня! Пів-царства за коня! Голос з гальорки. А чи не міг би бути це осел? Король. Так, може бути, ідіть сюди.

— Ваш лист важкий, бабусю,— треба ще марку приліпити. — Що ти, голубонько! Та тоді він ще важчий буде…

Максим і Пилип купили мотоцикла з коляскою. Максим сів за руль, а Пилип — у коляску. Рушили. Набрали швидкість. Пилип щось хотів сказати Максимові, але той нічого не чув і не бачив. — Дома розкажеш… Швидкість більшала. А Пилип мінився на обличчі. Ставав то червоним, то зеленим, то синім. І знову до Максима. — Сиди, [...]

Двоє йдуть садом. Раптом один провалився в глибоку яму. — Ой! — крикнув другий.— Я хотів вас попередити про цю яму, але забув. — Немає ніякої потреби, – відповів перший, встаючи. — Ви бачите, що я й сам її знайшов.

— Який з тебе мисливець, коли ти полюєш без собаки?.. — А то, бач, економніше, бо в цьому році я вже три собаки застрелив.

Одна боязлива курортниця, їдучи човном через річку, питає перевізника: — Скажіть, будьте ласкаві, чи траплялися такі випадки, щоб тут хтось пропав, утопився? — Ні! У нас ніхто не пропадав. Якщо й утопиться, то ми, хоч на другий день, а все одно його спіймаємо.

Ще до сходу сонця в жнива з подорожнім мішком під пахвою поспішав дядько на базар до міста. Шлях не близький — кілометрів сорок з гаком. Проходячи вулицею, уздрів свого кума: — Здоровенькі були, куме! — Дякую, дай боже вам здоров’я. Куди так поспішаєте? — На базар. — А чого, щось купувати? — Тані-і… — А [...]

Це було в перші роки радіофікації села. Провели бабі радіо. Почалася передача якоїсь п’єси. «Ну, кумо, роздавимо могорич?— чує баба.— Давай, давай!» — Е, ні! — схопила баба рогача.— Довіку не було в хаті п’яниць і надалі не буде! — Та як торохне по репродуктору — одразу й замовкнув.

Літній чоловік звернувся до хлопця: — Скажіть, будь ласка, котра година? Нічого не говорячи, хлопець показав йому свого годинника. Чоловік подивився на циферблат та й каже: – Ні, я тут нічого не розумію. — Так це ж годинник тільки для розумних,— відповів хлопець. — Для розумних?— здивувався чоловік.— Тоді я не розумію, як він міг [...]

Був у однієї жінки синок, такий трохи, як кажуть, причмелений. Виріс він, став парубком. Повела його мати одного разу на іменини до сусідки. Посідали до столу. А синок нахнюпився, сидить тихо, кінець скатерті в руках мне. А мати до нього: — Ти чого, синку, мовчиш, скажи людям кругленке слівце. А синок подумав трохи та на [...]

— Гляньте, куме, яка качка жирна, аж блищить… Ох і борщ буде, пальці оближете. Ви тільки не заважайте, я зараз її застрелю. Прицілився. Бах! А качка знялась і полетіла. Подивився невдаха їй у слід та й каже: — А, хіба то качка?! Хай летить, там наїдку з неї — одне пір’я.

Вихідного дня у лісі над річкою батько з сином варили кашу. Пішов батько назбирати дров, щоб доварити кашу, та й гукає: — Дивись, сину, не перекинь каші!.. Син у відповідь: — А хіба ще одна є?..

У кума Гаврила захворіла кобила. Пішов він до кума Панька, бо і в того була така пригода. — Ой куме, допоможіть біді моїй, кобилі слабій… — Моя також слаба була, то я дав їй товченого скла… Кум Гаврило прибіг додому, дав кобилі цих «ліків». Кобила здохла. Через кілька днів куми зустрілися. Кум Гаврило — Погані [...]