Зустрілись приятелі. – Привіт, Панасе! – Здоров, Тарасе! Зайшли в пивну. Випили. – Панасе, – сказав Тарас, – кабан є продажний? – Є. – Тоді поїхали до тебе могорич пити. Приїхали. Панас жінці: – Готуй могорича – на кабана покупця привів. Ставить господиня закуску та випивку на стіл і розхвалює кабана на всі боки. Коли [...]
Мати варила самогонку, а малого сина послала на подвір’я. – Грайся, синку, біля воріт, а як хто запитає, що мама робить, скажеш: “Мама варить борщик”. Іде дорогою бригадир і питає: – Чого, хлопчику, твоя мама не прийшла сьогодні на роботу? – Мама борщик варить. – А скоро вона впорається? – Е, ні! Ще довго. Борщик [...]
Забігла вранці до Явдохи сусідка. Розговорилися. – Оце бачиш, – показала Явдоха на вмурований біля лежанки куб, – апарат підготувала. Хочу трохи горілки вигнати, але боюсь. Кажуть, що в селі дільничний об’явився. Ще наскочить та переб’є. Малий хлопчина послухав, що бабуся каже, та й пішов собі гратися на подвір’я. Коли це, де не візьмись, іде [...]
До лікаря прийшов чоловік і питає: – Скажіть, будь ласка, що робити, щоб ніс не був червоний. – Протягом року не пийте спиртного, тільки молоко, – відповів лікар. – Це я вже зробив. – Коли? – Та ще в дитинстві.
Одного разу напився чоловік самогону, а дружина схопила качалку і вигнала його з хати: – Іди туди, де пив!.. Пилип постояв трошки під тином та й пішов до куми проситися переночувати. Кума саме гнала буряківку. – М-м, кумо! – позвав Пилип. – Пусти переночувати, бо дружина… жене. – Я теж жену! – відповіла кума. – [...]
Наварила баба самогону, злила його у сулію і вже думали йти ховати, аж тут раптом: – Доброго ранку! Сулія з бабиних рук геп на підлогу – тільки друзки брязнули, а з самогонки – калюжа залишилася. Обернулася баба – в хаті пусто, нікого, лише радіо веде своє: “Починаємо ранкову гімнастику…”
- Скажи, дівчинко, твій батько варить самогон? – Ні, мій тато самогону не варить, він його сирим п’є, – відповіла дівчинка.
- Скажіть, будь ласка, де живе Петро Сорокопуд? – питає п’яний. – Та це ж ви самі… – відповідає нічний сторож. – Та я знаю, але ж скажіть, де він живе?.. – наполягає п’яний.
Лікар. І вам соромно так упиватися? Ви ж знаєте, якої шкоди завдає алкоголь вашому здоров’ю, а головне – як погано впливає на потомство, на дітей ваших? Хворий. Що там, лікарю! Та я маю шестеро дітей: як поділити поміж них алкоголь, що я випив, то що там вийде на кожного з них? Дрібниця… Не зашкодить…
Жили по-сусідству два дядьки. От побачив один з них сусідського хлопчину та й питає: – Грицьку, у вас сьогодні пили горілку? – Пили, – каже Грицько. – А чим же ви закусуєте? – питає далі дядько. А треба сказати, що один з сусідів жив дуже бідно, а другий ще бідніше. – Та як коли, дядьку, [...]
- Ну, що сказав лікар про твою хворобу? – Що не можна пити ні вина, ні пива… – А горілку? – Про горілку нічого не казав, а я не хотів питатися…
- Ходімо куме в голярню, підстрижемося. Бо, бачу, ви заросли, ніби в ченці зібралися. – Е, ні, не хочу. Платити ще за це гроші. Я краще візьму в магазині півлітру та піду до кума Петра – він мене задарма підстреже.
- Лікарю, в мене дрижать руки. – Напевно, багато п’єте горілки? – Та де там, поки донесу чарку до уст, то половина розіллється.
- До дна, куме, до дна тягніть… – Я то її дотягну, а хто ж тоді мене дотягне на той кінець села?
Зустрілися кум з кумом. Перший і питає другого: – Де це ви, куме, так набралися? – Та… Склалися на трьох… – Щось не віриться… – Їй-богу, склалися на трьох, але… два не прийшли.
- Дядьку, чого це ви сидите під парканом? – Та ось постановив собі: коли зможу встати, то вернусь в чайну і вип’ю ще сто грам. А коли ні, – піду додому.
Картала жінка чоловіка: – Навіщо ти мені такий здався? Нічого не робиш, горілку дудлиш, не на такого я приймака сподівалася… – Бач яка! А ти ж казала тоді: “Переходь до мене, будеш жити при… припиваючи”.
Їдучи у відпустку, він на кожному пероні вигукував: – Агов, Іван, де тут у вас ресторан?! А повертаючись додому, тихенько питав: – Браточок, де тут кип’яточок?..
Прийшов чоловік п’яненький додому. Постукав у двері і стоїть, притаївся. – Це ти. Миколо? – гукнула жінка. За дверима тихо. Жінка знову: – Це ти. Миколо? Тихо. Жінка відважилися і відчинила двері. – Чого це ти не відповідав? – питає. – Та я ж кивав головою! – несміливо відповів чоловік.
Зайшов чоловік до аптеки і каже: – Дайте мені отієї мазі, що рани гоїти. – А велика у вас рана? – питає аптекар. – Хто його знає, яка буде. Я ж тільки їду на весілля.
