Голова однієї артілі викликав у контору колгоспника і каже: – Шо ви, Максиме, собі думаєте? Ваша жінка не виходить на роботу. – А я цілими ночами не сплю і все думаю, що б це зробити, щоб ваша і моя жінки разом виходили на роботу.
- Що це там Іван так довго коло гною порається? – Та жінка гній на воза накидає, а Іван черв’яків вибирає – на рибу збирається.
Хлопець закінчив десять класів, але байдикує, працювати в колгоспі не хоче. Зустрів його якось голова артілі та й каже: – Що це ти, хлопче, такий здоровий, а горобцям дулі даєш? – От і не вгадали: не горобцям, а собаці, щоб зліший був! – відповів ледар.
- Завтра зранку, якщо буде погода, підеш солому возити на ферму, а якщо буде дощ, працюватимеш на складі, – сказав на наряді бригадир одному колгоспникові. – Добре, – відповів той і пішов додому спати. Прокинувся аж на другий день після обіду. Зустрів його бригадир і питає, що він робив. – Бачите, погода була ні сонячна, [...]
Увечері батько лягає спати і каже синові: – Завтра вдосвіта підемо косити траву. – Добре, тату, але якщо я засплю, то ви не чекайте – ідіть без мене.
- Дядьку Хомо, у вашого сусіда хата горить! – прибіг і крикнув з порога хлопчик. – А звідки вітер? – запитав дядько, поволі злазячи з печі.
Жив на селі дід. Такий ледацюга, що й годі. От одного разу спав дід у курені, а він чогось загорівся. Збіглися люди, будять діда і кажуть йому: – Вставай, курінь горить!.. А він питає: – Що, горілку пить? – Та вставай, курінь горить! Дід позіхнув, перевернувся на другий бік та й каже: – А-а, хай [...]
Колгоспний пастух приїхав до столиці на зліт передовиків сільського господарства і випадково зустрів знайому дівчину, що давненько вже поїхала з села. – Здрастуй, Маринко!.. Тебе і не пізнаєш!.. Ти в селі не така була… – А що, тепер я городська! – гордо відповіла дівчина з нафарбованими губами і віями. – А ти все ще свиней [...]
- Ну, товариші, – звернувся голова одного відстаючого колгоспу до правлінців, – прошу підняти чарки за Новий рік! – Воно-то так, – озвався один з присутніх, але до початку Нового року ще двадцять хвилин. – А ти що, – мовив голова, – хочеш, щоб ми завжди пленталися у хвості?!
- Дядьку Никодиме! Вам учора на зборах дали догану. – Що таке? – Вам, кажу, догану дали! – Хай… Буде Варці на кохту.
Одного спеціаліста сільского господарства запитали: – Як ви підвищуєте кваліфікацію? – Читаю сільскогосподарську літературу. – А що саме? – По тваринництву – “Крокодил”, а по рослинництву – “Перець”.
- У вас у клубі завжди так холодно? – спитали завідуючого клубом. – Ні. Тільки взимку.
Виїхав у поле комбайнер косити, а щось і поламалось – раз, другий. То він як розпалився: спершу лаяв, а потім ухопив ключа і закинув, за ключем полетів молоток і все, що було під руками. Штурвальний дививсь-дививсь та давай і собі розкидати, що побачить. Комбайнер як закричить на нього: – Що ти, дурню, робиш?! – А [...]
Були б уже зняли з головування одного ледацюгу і брехуна, та він клявся, просився, обіцяв, що виведе колгосп з останніх у передові. Пожаліли, залишили. Тепер перед ним стояла проблема: як виконати обіцянку. Для цього була розроблена ціла низка невідкладних заходів, серед яких звертав на себе увагу такий: “Вивести нову породу корови шляхом схрещення з ведмедем”. [...]
Була собі така ледача жінка, що ніяк не хотіла вовни прясти. – Щось мені, чоловіче, нездужається, – каже вона, – перечула я через люди, що, якби ти взяв оцю вовну, що на печі, та попалив, мені б полегшало. Чоловікові, звісно, шкода жінки: підпалив він у печі і давай ту вовну смалити. Як посмалив уже з [...]
- Привіт, Іване. Наскільки знаю, ти ж ніколи не мав пристрасті до рибальства… – І не маю. Бачиш, жодного карасика ще не спіймав. – То чого ж ти сидиш тут? – Та розумієш… Теща картоплю вибирати заставляє. То ж я й вирішив: краще по рибу майнути, ніж над отією картоплею спину гнути.
- Застрахуйте своє життя, – сказали одному парубійкові. – Та я не збираюся помирати. – Ну то від нещастного випадку на виробництві. – А я й працювати не думаю.
- Як здоров’я, діду? – запитали сторожа. – Та здоров’я неважне, в боці від роботи болить. – А чому? – Сплю цілу ніч на однім боці, того, видно, й болить.
Одного разу прийшов дядько до контори, закурив, став у круг з чоловіками та й почав теревені правити. Коли це з дороги гукає до нього бригадир: – Піди вижени із свого городу лошат, бо вже половину кукурудзи столочили! А той позіхнув та й питає: – А трудодня запишеш?..
