Самые смешные анекдоты

Лектор сказав: – Настане час, коли робочий день триватиме не більше двох годин. Раптом з місця піднявся один і запитує: – А перерва на обід буде?

- Дядьку Даниле, йдіть на бригадні збори! – А про що будемо говорити? – Будемо брати зобов’язання. – Якщо брати, то піду я. А якщо виконувати, то кажіть жінці,- відповів Данило.

- Що це ти , Іване, цілими днями все сидиш та гортаєш “Корисні поради”? – незадоволено питає жінка чоловіка. – Та ніяк не знайду відповіді, що робити, коли дах тече…

- Слухайте, що ж це ви щодня на роботу запізнюєтесь?! – Е-е-е, так зате ж я завжди з роботи іду раніше…

Сидить батько у хаті, чоботи латає. А син лежить на печі й просить: – Тату, хочу води. Батько й каже: – А подивись-но, чи вода є. Зліз син з печі. – Та є, тату. – Ну то напийся!..

- Ти чого спиш? – застали уночі сонного сторожа. – А  хіба я знаю? Може, на дощ, – відповідає той.

Голова колгоспу зайшов якось уночі на тваринницьку ферму. Дивиться, а сторож спить, аж носом свистить. “Розбуди його і скажи, що спав,- відмовиться, і нічим не докажеш,- подумав голова і обережно одягнув сторожеві на шию хомута. – От тепер уже спіймався!” Голова кахикнув і голосно запитав: – Що ти робиш, Трохиме? Спиш? – Ні, не сплю, [...]

- Семене, ходи на недільник. Поможеш пшеницю в’язати. – Не можу, брат. Руки болять… – Так я так, по-сусідськи. Голова наказав дві бочки пива для в’язальників вивезти. – Та кажу ж, що вже йду.

- Чому це ти, Іване, на роботу не виходиш? Ти ж знаєш, що у нас, хто не працює, той не їсть. – А я конституцію знаю добре. Там написано, що кожен має право на навчання, на працю і на відпочинок. Так от я й вибрав – відпочинок.

До одного поштового відділення зайшов відвідувач і звернувся до начальника. Але той тільки відмахнувся від нього і продовжував щось писати. Через деякий час начальник таки помітив відвідувача і спитав: – Що вам, громадянине, треба? – Та, бачте, я дав телеграму, щоб мене зустріли. Приїхав, а телеграми немає ще. Це ж неподобство! Прийшов до вас, а [...]

- А чого це ти байдикуєш? Чому ніде не працюєш? – Як то не працюю? Я в артілі “Ширпотреб” на посаді доменщика знаходжусь. – Оце так загнув! Ти хоч би брехав, та міру знав. Які ж можуть бути домни в артілі? – Наша артіль виробляє доміно, а я на плашках ямочки викручую. – Ну, гаразд. [...]

- А де ж ти, чоловіче, зараз працюєш? – Та на великих будовах! – каже той. – Як же це так? Ти ж з Києва не вилазиш! – А ти чув про могутній крокуючий екскаватор? – питає ледар. – Чув… – А знаєш, що він тисячу робітників замінює?.. – Знаю. – Так ото ж я [...]

Перукар, голячи шию клієнтові, бурчав: – Ну й шия! Ну й шия! – Бо їм сало,- посміхнувся клієнт. – Про мене, хоч самого чорта їжте, тільки мийте шию,- відрубав перукар.

Зійшлися три домогосподарки та й почали хвалитися одна перед одною, хто краще хазяйнує вдома. Одна і каже: – А в мене кімнатний лимон зацвів. – Це все пусте,- перебиває друга. – У мене столітник цвіте. А третя слухала їхні балачки та й собі мовила: – А в мене зацвів сир у буфеті.

Маруся часто спізнювалася на роботу. Після багатьох зауважень начальника вона, нарешті, виправилася і почала приходити на роботу вчасно. Начальник питає: – Марусю, що тобі допомогло? – Раніше, було, встаю вранці, поки умиюся, поки зачешуся, то й запізнюсь, а тепер я все це роблю звечора.

Зайшли до однієї вдови переночувати два подорожніх. Постелила вона коло печі на соломі. Полягали подорожні, а господиня діжку учиняє. Один подорожній говорить тихенько другому: – Дивись діжка зроблена із тіста. А другий йому й каже: – Який ти дурний, хіба діжі бувають з тіста, вона зроблена з дерева. Лежать і сперечаються, а господиня почула, що [...]

Лежать під хатою в холодочку два ледарі. А недалеко від них, метрів за двадцять, росте крислата яблуня з соковитими червонобокими плодами. Дивляться ледарі на ті яблука, тільки слину ковтаютть, а піти зірвати ліньки. От Іван і питає свого дружка: – За який час ти дійшов би до тієї он яблуньки? – Та, може б, годин [...]

Жили в селі два чоловіки ледачі-преледачі. Лежать на сонці, та й усе. Одного разу люди вирішили взнати, хто з них ледачіший. Занесли обох у стару хату, поклали на солому і запалили навколо. Горить хата. Одного вже добре підпікає. – Ану,- каже він до другого, – подивись, що це так пече. – То це ж,- каже [...]

- Що це ти так погано працюєш?- звернувся батько до сина. – Я дві лопати землі кидаю, а ти одну. Попрацювавши до обіду, вони прийшли додому і сіли обідати. Тоді син і каже батькові: – Дивись, батьку, поки ти один раз донесеш ложку до рота, я двічі. Тепер рахунок зрівнявся – три на три.

Були у батька дуже ледачі сини. Ото сплять, доки сонце не припече, а їсти так відразу встають. Одного разу треба було перевезти снопи, та ранесенько, щоб не пообсипалися. – Хлопці, вставайте! – гукає батько, а сини хропуть, аж луна йде. Тоді батько розпік сковороду та линув на неї води. Хлопців з ліжка як вітром здуло. [...]