Самые смешные анекдоты

- Чого ти, доню, так рано встала? – Не турбуйтесь, матусю: одяганнячком, потяганнячком, позіханнячком, в люстерко загляданнячком я своє надолужу.

- Дивись, він на роботу сьогодні прийшов ніби сонний… – Так його ж з ліжка вранці підняли, а розбудити забули…

Засіяв чоловік ниву, а на другий день послав сина заволочити. Той поїхав, випріг коней і ліг трохи перепочити, сили набратися. Прокинувся, коли вже з неба не сонце, а місяць світив. – Нема дурнів,- промовив він сам до себе,- щоб і вночі робити. – Запріг коней і мерщій додому. Через кілька днів пішов батько подивитися, як [...]

- У мене аж три сини,- хвалився чоловік знайомому. – Та чув я, що всі три ледачі. – Зате здорові.

Пішов один чоловік з сином косити. Покосили вони трохи та й сіли полуднувати. – Щось мало ми, синку, викосили. А син: – Ну, то що ж, тату, ви – старий, я – малий. Коли уже попоїли, чоловік подивився у порожню торбу і каже: – Щось багато ми, синку, з’їли. А син: – А як же [...]

- Чому ти такий сумний? – Батько помер. – Що, хворий був? – Та ні. – А чому ж помер, може, хліба не було? – Та ні, хліб був, та не було чим врізати.

- Який птах найшкідливіший? – Півень,- відповів ледар, – спати мені не дає.

Забігла кума до куми, аж та вовну пряде. – Кумцю, як ви цю вовну прядете? – Отак і пряду, або що було? – А я ото вовну ще на вівці бачу, то вже спати хочу.

Було у чоловіка два сини, і такі вже ледарі, що світ не бачив. Все б їм тільки спати. До півдня їх будили, холодною водою бризкали, а їм хоч би що. Розгнівався якось батько і запалив хату. – От,- каже,- зараз ви подивитесь, як вони швидко встануть! Пробудився один з них, побачив вогонь і давай будити [...]

Був в одного чоловіка син. Хлопець як хлопець, тільки ледачий дуже. До того вже заледащів, що спочатку навідріз одмовився вмиватися, потім ложку до рота підносити, а за деякий час і хліб жувати йому стало ліньки. – Буду вмирати! – каже хлопець. – Якби хто-небудь мені розжовував, то я ще згодився б пожити. А так – [...]

Одного разу кум Мусій і кум Андрій грали до пізньої ночі в карти, а на другий день виїхали в поле орати. Орють за добрі гони один від одного. От кум Мусій раптом зупинився, махає руками і кричить: – Куму Андрію! Го-го-го! А кум Андрій: – О-го-го-го!.. А що там таке?! – А біжи лишень сюди! [...]

- Іване, злізай з печі – весна прийшла. – То й добре, я зараз злізу. Постели мені в сінях.

Батько, лежачи з сином на печі, питає: – Василю, ти стайню замкнув? – Замкнув. – А дірку заткнув, щоб часом кобила не вилізла?

Просить хворий батько старшого сина: – Васильку, встань, подай мені води! Василько розтягнувся на печі, посвистує, ніби не чує, а потім каже: – Та лежіть собі там. Навіщо вам та вода? Аж тут обізвався другий синок з лежанки: – Тату, чого ви просите такого ледацюгу? Ви краще якось самі встаньте напийтеся заодно й мені подасте.

- Чи довго жили Адам і Єва, не согрішивши? – Доки поспіли яблука.

Один дядько вирізав з дерева святого Миколу і поніс його на базар продавати. Стояв, стояв, та так і не продав. Тоді він узяв палицю і давай гатити по дерев’яному Миколі. Б’є та гукає: – Купуйте, люди добрі, мого Миколу. Він міцній, як дідько!

Один маляр у церкві малював “Тайну вечерю”. Саме в той час, коли він закінчив малювати одинадцятого апостола, до церкви зайшов піп. Подивився піп на ікону, полічив апостолів, а потім і питає: – А куди ж то, маляре, дванадцятий апостол подівся? – Дванадцятий?! Бачте, батюшко, ці ось сіли вечеряти, а дванадцятого по горілку послали,- відповів маляр.

Старенька бабуся подала в автобусі кондукторові гроші за квиток. Кондуктор, роздивившись, повернув бабусі гроші гривеника та й каже: – Викиньте ці гроші, вони не годяться, це ж старі… – Як це викинути,- здивувалася бабуся,- згодяться, я їх у церкві вкину.

- Що це у вас з головою? – запитав лікар хвору. Вчора приходили до мене з обвареною рукою, а тепер і голова, бачу, перев’язана. Що сталося? – Та це я в церкві поклони богові била, щоб рука швидше загоїлась.

- Скажіть, тату, ким би ви хотіли мене бачити після того, як я закінчу середню школу? – Вчись, синку, на попа. Подивись он на нашого отця Василія. Хіба йому погано живеться? – Е, ні. На попа не хочу, бо на мій вік не вистачить дурнів.