Бідний чоловік, сподіваючись, що поживиться від багатого, вирішив узяти його за кума. Якось на святого Миколая гукає багатий до бідного: – Куме, зайдіть, та посидимо! Заходить бідний, сподіваючись хоч чарчину випити, бо вдома не було чого й попоїсти, не те що випить. От і каже багатий кум своїй жінці: – Стара, дай нам щось перекусити. [...]
- Тату, Тату! Ідіть обідати! – А що мати варила на обід? – Та нічого!.. – Ну, то обідайте на здоров?я, а як щось залишиться з обіду, то я, мабуть, добре повечеряю…
- Діду, це ви? – Я. – Що везете? – Та ось мішечок… – Куди? – до млина… – Ох-хо-хо. Мені вже теж давно до млина треба. Прямо до зарізу. Оце хоча б і двома хурами повіз… Якби було що…
Поніс дід із села за п?ятдесят верст до міста на базар півня продавати. Повернувся у село, а його зустрічають люди й питають: – Ну, як!.. Продали півня, діду? – Та продав. Хіба не видно? – А поцінно продали? – Та один біс: що тут півтори копи, що там тієї ж. – Так нащо було до [...]
Розказує тітка про свого сина: – Мій Ванько так на ласощах і живе: то квасольку з борщу повиловлює, то хліба часником намаже та їсть.
Дуже бідно жив селянин. Ніколи він не мав вдосталь хліба. А хата його стояла внизу під горою. І от він ту хату продав, перейшов на саму гору. – Чого це ти? – питають люди. – Та,- відповідає він,- ніколи там унизу немає вітру, ніколи нічого не можна провіяти.
Коли за царя був перепис населення, то прийшли до одного селянина, питають, якось він “сословія”, нібито не бачать, що він мужик. А той запалює люльку і каже: – Дворянин!.. А ті, що прийшли, витріщили очі й питають сердито: – Аякже,- відповідає селянин,- хати у мене немає, то я у дворі живу. От, значить, я і [...]
- Мій дід жив завжди не так, як люди: хліб є – солі немає, сіль є – хліба немає,- розповідав про свого діда один чоловік. – Я живу краще: ні хліба ні солі не маю.
Тільки й багатства було колись в селянина, що пара коней. І ось трапилась біда: здох один кінь. Сидить селянин біля клуні та й журиться. Аж тут надбігає сусідський підліток. Узнав, що трапилось, та й каже: – От добре, дядьку, що кобила здохла! Тепер буде безплатна сириця на ушивальники!
Йшов дорогою чоловік, знайшов підкову, зрадів і сказав: – От якби ще три підкови знайти та одного коня, ото було б щастя!..
Один хлопчик вийшов на вулицю до своїх друзів і на одній нозі став скакати й примовляти: – От поснідав, от поснідав… Його друзі питають: – Що ти таке добре їв? – Дайте хліба, то скажу,- відповідає хлопчик.
Якось навесні Грицько зустрів на дорозі Пилипа з торбою в руці та й запитує: – Послухай, приятелю, куди це ти йдеш? – Іду до пастухів, хочу їм на літо віддати своїх гусей пасти. – А багато у тебе тих гусей? – Та білих жодної, а чорних трохи менше.
- От колись,- каже старий онукові,- ми по десять років одні чоботи носили. А ходили далеко, із села в село, із міста в місто, роботу шукали. – А як же ви їх носили?- запитує онук. – Та як? Від села до села верст із тридцять на плечах пронесеш, а як до хазяїна в хату – [...]
Якось посеред ночі бідний селянин почув шарудіння в коморі. Піднявся з лежанки і туди. Дивиться: продерта солом’яна стріха і в коморі шастає злодій. Побачивши хазяїна, злодій кинувся до дірки і кулею вилетів надвір. А бідняк стоїть собі руками розводить: – Тут самому вдень нема чого взяти, а він хоче щось уночі знайти.
Прийшов якось чоловік додому та й каже сумно своїй жінці: – Пан наказав відвести йому за несплату податків нашу ялівку… А жінка саме поставила на стіл горщик з гарячою картоплею в мундирах. Чоловік аж повеселішав, бо й справді-таки голодній був. – Спасибі богу,- каже,- що для нас хоч картоплю створив. Тож і нам є з [...]
Хлопчик сіпає матір за рукав: – Мамо, хочу їсти. – То напийся води. – Не хочу води, хочу хліба. – А трясця твоєму батькові, то ти ще будеш харчами перебирать?!
Узимку ішов один злидар до міста на базар. Змерз, зігнувся, посинів. Не витримав, почав шукати в полі затишку. Знайшов якусь борону. Сів, підперши її спиною. А вітер ще дужче дме, допікае аж до кісток. Підвівся злидар, глянув на борону та й каже: – Який я дурень! У бороні ж немає одного зубка, а я думаю, [...]
Йде один чоловик мостом, а на мості стоїть бідняк, їсть хліб і дивиться у воду. Підійшов чоловік та й питає: – Що робиш? – Та їм хліб з рибою. – А риба де? – Та в воді.
