Самые смешные анекдоты

— Тату, а чому це вчора з димаря хлібопекарні йшов чорний дим, а сьогодні білий? — Це тому, що вчора випікали чорний хліб, а сьогодні печуть білий.

— Петрусю, сьогодні тобі лелека приніс сестричку,— радісно повідомив свого синка батько.— Ти хотів би побачити її? — Я хочу побачити того лелеку…

На уроці учитель спитав одного учня: — Коли найкраще рвати яблука? Учень, не задумуючись, випалив: — Коли собака прив’язаний.

— Вдома тепер я найстарша, що захочу, те й витворяю, всі мене слухають, і мама, і бабуся, і всі-всі. А нікого не слухаю,— хвалиться подругам школярка Олеся. — Невже ж таки нікого? — А кого ж мені слухатись, коли вдома я тепер найрозумніша? — Ти найрозумніша? А мама, а бабуся ваша? — Бабуся? Який же [...]

— А хліба й забули купити! — сплеснула в долоні мати, коли вечеря вже стояла на столі. — То, давайте, я швиденько збігаю в магазин! — Що ти, доню? Що ти?! Надворі така хуртовина, Що й собаку жалко вигнати. — Ну, то а як же без хліба? — Нехай тато сходить.

Учитель розповідав дітям, з чого роблять ситець, сукно та інші тканини. Коли всім стало зрозуміло, він звернувся до одного хлопчика: — Ану, Володю, скажи, з чого пошиті твої штани? — З материної спідниці,— відповів той.

Посварилися дід з бабою і наворохобились одне до одного не балакати. Але не стало у баби терпіння сидіти, напиндоривши губи. От вона й питає старого: — Старий, чи то ти учора чхнув? — То що? — понуро озивається той, поглядаючи спідлоба. — То здоров будь! — ласкаво одмовляє баба. — Та спасибі! Тоді баба: — [...]

— Збігай, доню, у молочний магазин, купи сметани. Ось глечик і гроші. Купиш на всі, буде кілограм. Прийшла дівчинка до магазину, подала глечик продавщиці й каже : — Тьотю, мені один кілограм сметани. Продавщиця налила у глечик сметани й питає: — А гроші де? — Та там же, у глечику.

— Хто в нашій сім’ї найсильніший? — Бабуся! — Чому? — Бо вона все за всіх робить.

Жінка часто докоряла чоловікові, що він з малим сином після лазні до буфету заходить. Через якийсь час батько з сином знову в лазні. — Тату! — каже син.— Пішли в буфет. Ти пивка вип’єш, а мені ситра, купиш. — Ні, синку,— каже батько,— не підемо, бо ти ще мамі скажеш, потім клопоту не обберешся. — [...]

Маринку спитали, що каже її п’ятимісячна сестричка. — Не знаю, вона говорить не по-нашому…— відповіла Маринка.

Учитель. Усі тіла від тепла розширяються, а від холоду скорочуються. Не наведеш мені якогось прикладу, Миколко? Учень. Зимою дні коротші, бо холодно, а літом довгі, бо від тепла розширюються.

Дочка з чоловіком прийшла до матері в гості. Мати, як годиться, запросила до столу. Лаштуючи обід, розпитує, як живуть молоді, чи шанують одне одного. — Ти ж її не зобиджай,— звертається вона до зятя. А сама в цей час кашу мастить, та все з того боку, де дочка повинна їсти, більше масла кладе. — Живи [...]

Взяли невістку з сусіднього села. Гарна була, а от робити нічого не хотіла. Тоді батько й постановив: «Що не кажіть, а я навчу її працювати!» І навчив… Наука його була дуже проста: якщо невістка нічого не робила, то їй і їсти не давали. Якось у неділю всі поїхали на ярмарок, а невістку залишили вдома. Вона [...]

— Тату, дай мені карбованця. — Навіщо? — Та для бідної жінки, яка просить. — Добре, синку… А чому це ти надумав пожаліти її? — Як чому? Та вона ж цукерки продає.

Прокинувся ранком син і з постелі почав розповідати батькові, який саме заступилно вистругував: — Ну й сон же добрячий снився! Начебто іду полем і бац — мішок золота… Несу, значить, його, аж дивлюсь — на деревах пташки сидять. Та до того вже дивовижні, що і в казках про подібних не чувано. Поставив я мішок на [...]

— Читай, що написано під цим малюнком. — О… С… А… — А разом як буде? — Бджола…

Питає син у покусаного бджолами батька: — Тату, вам дуже боляче? — Ох, і боляче! — То нічого, тату. Але коли бджоли вас кусали, ви так вигиналися, що ми ледве зо сміху не попадали.

Один приймак пішов до церкви, подивився на чорного, порепаного Христа і сказав: — Катували тебе, терновим вінцем мучили, розп’яли… Дуже багато ти, Христе, витерпів, але одної муки не зазнав — у приймах не був!

Малий хлопчик скаржиться: — Ніхто зі мною не пограється. Тато прийде додому і читає газету, а мама така бариня: тільки-но в хату — зараз же пере білизну.