Два дні терпіла…

Похвалилася кума кумі якоюсь новиною по секрету

— То ви ж глядіть, кумо, це секрет, не кажіть нікому.

— Та боже збав! — відповіла кума.

— Ще раз прошу вас нікому ж нічогісінько! А щоб я була певна, що ви не скажете, то дам вам карбованця. Ось нате, візьміть.

Узяла кума карбованця і побожилася, що не викаже секрету.

Ходить кума день, другий, носить той карбованець, а на третій приходить до куми і каже:

— Візьміть, кумо, назад свого карбованця, бо я, їй-богу, не втерплю…