Кругле слівце

Був у однієї жінки синок, такий трохи, як кажуть, причмелений. Виріс він, став парубком. Повела його мати одного разу на іменини до сусідки. Посідали до столу. А синок нахнюпився, сидить тихо, кінець скатерті в руках мне.

А мати до нього:

— Ти чого, синку, мовчиш, скажи людям кругленке слівце.

А синок подумав трохи та на весь голос як крикне:

— Обруч!..