Купець і Іван

Одного разу їхав купець у місто на базар зі своїм слугою Іваном. А до міста було далеченько.

От на півдорозі купець і каже:

- Станьмо, Іване, коней треба підгодувати, ти ляж відпочинь, а я трохи попрактикуюсь, як на базарі буду торгувати.

Іван ліг відпочивати, а купець на возі розіклав свій крам і почав на все горло кричати:

- Громадяни! Не товпіться, не товпіться, станьте у чергу, всім дістанеться… – Та руками махає та знов кричить: – А ти бусурмане, куди пішов і гроші не заплатив…

Набрид Іванові той крик, крутиться з боку набік, не може заснути. Тоді він зняв барка, підкрався ззаду та як смалоне купця межи плечі, так той і звалився з воза.

А коли прийшов до пам’яті, запитав Івана:

- Чи не запримітив, Іване, хто це мене вдарив?

А Іван відповідає:

- Хіба в такому гармидері можна було запримітити. Скільки ж людей було…