Немає двох клепок

Чоловік все дорікає, що жінка без клепки. Як чоловіка не було дома,— бачить жінка, що селом їдуть люди і везуть лозину. Жінка зупинила тих людей і питає:

— Ви, люди добрі, часом не бондарі?

— Бондарі, а нащо тобі?

— Чоловік мій каже, що в мене нема клепки, то, може б, ви мені вставили.

Чоловіки переморгнулися, й один каже:

— Я бачу, що в тебе двох немає.

— Ну то що — вставте дві, а я вам заплачу. Чоловіки до шиї приклали дві дощечки й дали щось

таке, наче обручик.

Жінка дала їм шріт сала, пшона й паляницю.

Приїхав чоловік з поля, глянув на жінку й каже:

— Що це ти якусь дійницю на голову наділа?

— Еге, ти казав, що я без клепки, а в мене двох не було. То оце бондарі проїжджали селом, я попросила, і вони мені вставили. Я їм дала за це шріт сала, пшона, паляницю. Вже не скажеш, що я без клепки.