Як зшивали?
12/08/2010
Дід розповідав онукові про якусь смішну пригоду:
– Там таке творилося-а!.. Ми сміялись, аж животи лопалися...
– А як вас потім зшивали? запитав онук.
Дід розповідав онукові про якусь смішну пригоду:
– Там таке творилося-а!.. Ми сміялись, аж животи лопалися...
– А як вас потім зшивали? запитав онук.
– Піди, синку, в аптеку, наказує мати хлопчикові, купи мені за двадцять копійок гліцерину. Та дивись, будь чемний, як зайдеш, зачини за собою двері й скажи: «Добрий день, дядю аптекар, дайте мені на двадцять копійок гліцерину, бо у моєї мами вавки в носі»... Пам'ятатимеш?
– Угу, каже малий.
Прийшов він в аптеку і хотів повернутись, щоб зачинити за собою двері, а вони його як луснуть по п'ятах, бо в дверях була пружина. Відскочив малий і так зачепився за витирачку, що аж носом підлоги дістав. Зірвався та й випалив одним духом:
– Добрий день, дядю гліцерин, дайте мені на двадцять копійок вавок, бо моя мама має аптекаря в носі.
– Піди, синку, до м'ясника та подивись, чи в нього свинячі ноги.
Пішов хлопчик до магазину, подивився, покрутився, прибіг додому та й каже:
– Мамо, я був у м'ясника, але не бачив, які в нього ноги, бо він був у чоботях.
Семирічний Василько каже матері:
– Мамо, а нашій Марусині робитимуть пересадку серця.
– Що ти мелеш?
– Слово честі, мамо! Я сам чув, як учора ввечері сусідський Івась їй наспівував: «Візьми моє серце, дай мені своє...»
Дивиться Петрик у вікно, аж іде бабуся. Він до татка:
– Тату, подивися, хто йде!
Батько глянув у вікно і спересердя плюнув:
– Уже чорт бабу несе.
Зайшла бабуся до хати, а Петрик до неї:.
– Бабусю, ви самі прийшли чи вас чорт приніс?
– Сама, дитинко.
– А чого ж тато каже: «Уже чорт бабу несе».
– Нашому вчителеві не можна вірити.
– А то чому?
– Вчора він говорив, що п'ять і п'ять десять. А вже сьогодні твердив, що сім і три десять.
Зайшов хлопчик на пошту та й стоїть біля бар'єра, тримаючи у руці хустину з зав'язаним вузликом.
– Що тобі, хлопчику? запитав його працівник пошти.
– Мене мама послала, щоб я укинув листа в поштову скриньку, а щоб я не забув, вона мені зав'язала на хустині вузлик.
– Ну, і ти не забув?
– Та ні, я не забув, а мама забула дати мені листа.
Учитель питає учня:
– Скільки буде три та п'ять?
– Не знаю...
– Ну, от як я візьму і покладу тобі в кишеню три копійки і п'ять, скільки буде?
– Нічого не буде...
– Та чого ж не буде?
– А того не буде, що в мене у кишені дірка...
Вчитель. Василю, скільки буде, якщо розділити вісім пополам?
Учень. Якщо ділити впоперек, то буде два нулі, а якщо поздовж дві трійки.
– Чому це у тебе такі руки брудні? спитала мати.
– Бо я ними тільки що мив обличчя, відповів син.
– Ваш син погано вчиться, сказав учитель, прийшовши до батьків.
– А в якому він класі? спитав батько.
– Запам'ятай! Коли сьогодні принесеш трійку, то будеш тричі битий!..
– Тоді я принесу одиницю.
Продавець питає покупця, якому треба дати здачу:
– Чи буде у вас десять копійок, то я вам карбованця дам?
– Нема в мене дрібних грошей, відповідає той.
Хлопчик, що стояв біля прилавка, дістав з своєї кишені десять копійок, простягнув руку, та й каже продавцеві:
– Дядю! В мене є десять копійок, то дайте мені карбованця.
Батько до сина:
– Ти запевняв мене, що будеш вчитися тільки на четвірки.
– Так, тату. За перше півріччя я з кожного предмета маю по півчетвірки, а за друге півріччя ще буде по півчетвірки, от і дотримаю свого слова.
Учитель. Ну, діти, хто наведе ще один приклад криволінійного руху?
Учень. Коли дядько Степан п'яний вулицею іде.
– Та він і цього року в тому ж класі сидить.
– Неправда, торік я був у третьому «А», а цього року в третьому «Б».
– Миколо, а скільки тобі років?
– Три. А тобі?
– Не знаю...
– А ти Сіркової баби Ганни боїшся?
– Боюсь...
– Значить, два з половиною.
– Скажи, Іванку, запитав учитель в учня, чи довго живуть миші?
– А це залежить від кота.
– Васильку! Ану ходино сюди! зве батько малолітнього сина. Он дядько прийшов і скаржиться. Що ти в нього яблука зірвав.
– Неправду дядько каже, виправдовується Василько. Я яблук не рвав, я їх раніш обтрусив, а потім на землі визбирав.
– Так чого ж ти, негіднику, наклеп на дитину зводиш?! сердито сказав батько до дядька і пішов з сином до хати.
Іде мати з дітьми до знайомих у гості і каже їм:
– Діточки, коли вам дадуть щось їсти, то не з'їдайте всього, а залишайте трохи для фасону.
Повертаються вони додому, а один син і каже:
– Мамо, а Сашко і фасон з'їв...