Як батько сина вчив
Вирішив батько навчити сина лічити. Посадив його коло себе і наказав уважно слухати. Потім тоненько бекнув раз, вдруге грубіше, а втрете зовсім басом. А потім і питає:
– Скільки тут баранів бекало?
– Один!..
Вирішив батько навчити сина лічити. Посадив його коло себе і наказав уважно слухати. Потім тоненько бекнув раз, вдруге грубіше, а втрете зовсім басом. А потім і питає:
– Скільки тут баранів бекало?
– Один!..
– Чого плачеш, Ромку?
– Бо Оля вбила муху!
– То ти плачеш за мушкою?
– Ні, але Оля вбила муху на моїй шиї.
Хлопчик повернувся із школи додому. Глянула мати, а нова його шапка подерта і в грязюці вся.
– Це що?
– Та це хлопці…
– Що хлопці?
– Скинули з мене шапку і почали у футбола грати.
– А ти ж де був?
– На воротях стояв.
– Івасю, розкажи, як ти вчишся, і про вчительку.
– Та вчуся, як і всі, а вчителька якась дивна. Всю таблицю множення питає в учнів. Так якби вона сама не могла її вивчити.
Івась. Вуйку, чи ви родилися в лісі?
Вуйко. А чому ти про це питаєш?
Івась. Бо татко, коли вас побачить, то каже: «Вже знову той старий гриб лізе».
Батько, повернувшись з риболовлі, приніс живу щуку. Щука часто і широко роззявляла рота.
– Мамо! попросив синок. Поклади щуку спати бо вона уже позіхає.
– Дивись, Миколо, на столі сидять чотири мухи. Як я одну із них уб’ю, то скільки зостанеться?
– Одна, тільки вбита.
– Тату, а сьогодні вчитель дав запитання всьому класу, і ніхто, крім мене, не відповів.
– А що вчитель питав?
– Та вчитель питав, хто розбив вікно.
– Ну, а ти що сказав?
– Ну… сказав, що вікно розбив я.
Дівчинка-першокласниця старанно щось виводила в зошиті. Брат побачив і кинувся до неї:
– Ой, що ж ти наробила в моєму зошиті?
– А хіба це твій? ,
– Ну, а чий же?
– А я думала… я думала… Там написано, що то «Загальний зошит», то це і твій, і мій.
– Слухай, Миколко, чому риби німі?
– І який же ти безголовий! Ану, спробуй заговорити під водою.
– Бабусю, почитай мені газету, просить хлопчик. Як же я тобі, рідненький, читатиму, коли я вже літер не бачу?
– То давай я на літери буду дивитись, а ти читай.
– Не тягнися через увесь стіл. Хіба немає в тебе язика?
– Є і язик, але ж руки довші…
Хлопчина розсердився на маму за те, що вона не взяла його з собою до міста. Коли мати повернулася, хлопчик прийшов до батька й каже:
– Тату, твоя жінка уже прийшла з міста…
Йдучи з мамою вулицею, дівчинка побачила на одному з будинків термометр і запитала:
– Мамо, а що це таке?
– Термометр.
– Виходить, будинок теж хворіє?
– Чому ти, Іванку, приходиш до школи непричесаний?
– Бо не маю гребінця.
– А не можеш причесатися батьковим?
– Ні.
– Чому?
– Бо тато лисі.
– Хто відповість мені, звідки береться на землі роса? питає вчитель.
Клас мовчить. Аж ось підводиться один і каже:
– Земля крутиться довкола своєї осі з такою швидкістю, що пітніє…
– Грицю, чому ти не дав сісти дідусеві, який стояв біля тебе?
– Бо він ще не на пенсії.
– А звідки ти знаєш?
– Та то ж наш сусід.
Пекла мати пиріжки до свята. А синок підійшов, подивився на материну роботу та й каже:
– А чого це ви, мамо, зі мною не розмовляєте?
– Та що ж я тобі, сину, буду говорити?
– А ви б сказали: «На тобі, сину, пиріжок».
Дядько випив чарку, крякнув та й каже:
– От я зараз поїв би чого-небудь гострого…
Трирічний племінник побіг на кухню, приніс ножа і подає дядькові:
– Їжте, дядьку, він гострий, тато тільки точили.
– Петю, чому стоїш під дощем, ти ж увесь промок?!
– Та це я ховаюсь від матері, бо вона хоче мене купати!