Перехитрив
05/05/10
Дочка з чоловіком прийшла до матері в гості. Мати, як годиться, запросила до столу. Лаштуючи обід, розпитує, як живуть молоді, чи шанують одне одного.
— Ти ж її не зобиджай,— звертається вона до зятя. А сама в цей час кашу мастить, та все з того боку, де дочка повинна їсти, більше масла кладе. — Живи мирненько, дружненько…
— І чого б це ми не мирились,— тягне басом зять а сам пильнує за тещею.
— Так-так, дітки, мирненько-дружненько…— скоромовкою повторює мати і підсовує кашу до дочки. Та знов до зятя: — Не зобиджай свою жінку…
— Що ви, мамо,— беручи обома руками тарілку басить зять.— Щоб мені голову ось так повернуло, і повертає він тарілку,— коли б я її зобидив…
І почав їсти кашу з того боку, де більше помащено.
