Покараний “угодник”

Один дяк задумав видурити у багатої вдови грошики. Вкрав у церкві рясу, нарядився Миколаєм-угодником та й пішов до вдовиці. А паламар про все це десь пронюхав. “Пожди ж,- думає,- я тебе провчу!”

Натягнув на себе рядно, причепив бороду з льону, узяв ключа з пів-аршина (тобто апостолом Петром нарядився) та й теж заходить до вдови.

- Ти хто такий? – питає дяка.

- Я – Миколай, угодник божий.

- Як же ти сюди прийшов, коли рай замкнений, а ключ у мене?

- А я,- каже,- через перелаз.

Паламар тоді дяка за патли та ключем по шиї, по шиї!

- То ви,- каже,- будете лазити через перелаз, а мені за вас перед богом одвічати?

“Миколай-угодник” ледве двері знайшов і до вдови більше не потикався.