Пожалів

В одного чоловіка померла теща. Його жінка голосить, побивається, а він — хоч би що. Стала тоді жінка докоряти чоловікові:

— Ах ти такий-сякий! Значить, тобі моєї матері не жаль!

Почав і чоловік голосити. Голосить та приказує:

Ох, тещо моя любенька,

Ви ж мені були як мати рідненька.

Як я ж, було, приїду,

А ви вареників наварите.

Самі поїсте, а мені юшку оддасте.

А я їм-їм, та ще й нап’ю-у-у-у-ся.

Слухала жінка, слухала та й каже:

— Не треба, чоловіче, бо матір не піднімеш, а себе

загубиш.