Святий Пудій

Піп збирав з кожного двору по пуду зерна. Так постановила церковна сходка. Хто давав пуд жита, хто ячменю, хто проса. А в одній хаті, що похилилася на бік від старості та бідності, попові сказали:

- Пробачте, батюшко, у нас зараз нема зерна. Намолотимо на неділі й самі принесемо.

- Та бог з вами,- відповів піп і пішов до другого двору.

Пройшло кілька місяців. І от приходить до попа той селянин, що не дав йому зерна.

- Батюшко, син у мене народився, треба записати й ім’я дати.

- А коли він народився?

- Та на тому тижні.

- Но тому тижні був день святого Пудія. Ото й наречем вашого синочка Пудієм.

Так і ходить десь чоловік з іменем Пудій. А все за те, що батько не дав попові пуда зерна.