Важка торба

У вагон зайшов дідусь з великою торбою на плечах. Став у проході. Вже й поїзд рушив, а він усе стоїть.

— Дідусю, ви б поклали свою торбину на полицю, я вам допоможу! — каже йому хтось із пасажирів.

— Ні-ні, мед розіллю.

— То ви б повісили,— порадили інші сусіди.

Дід пройшов трохи наперед. Щось зашипіло, але ніхто не звернув на те уваги. Дід поліз на верхню полицю.

Поїзд став чомусь стишувати хід і раптом зупинився. Заметушились люди. Всі провідники збіглись до вагона.

— Чия торба висить на стоп-крані?! — запитав начальник поїзда.

— Моя,— відгукнувся спокійно дідусь.

— Хто її тут повісив?!

— Я, товаришу!

— Бачите, що ви наробили своєю торбою? Ви зупинили нею поїзд.

— А я й не знав, що моя торба така лажка. Скільки поїзд везе людей — і нічого, а моя торба для нього така важка, що він став…