Як кум воза підіймав

Сидять на призьбі коло хати два стареньких діди та й молодість згадують.

— Ех, куме, а було ж, що я за молодих літ і воза з снопами підіймав.

— Брешете, куме.

— А от давайте заб’ємося, що не брешу. Вдарили по руках.

— Програли ви, куме, бо я таки підіймав того воза. Підіймав, підіймав, та й не підняв.

Ваш отзыв