Як син косу ховав

Одного разу батько з сином косили жито. Надвечір, коли вже треба було повертатись додому, батько й каже синові:

- Біжи та посеред ниви сховай косу, щоб не возитися з нею.

Син узяв косу та й побіг. Біжить та й кричить на все поле:

- Тату! Тату! Тут косу класти?

А батько ні слова, тільки махає руками, показує: мовляв, клади там, бісів син… Чого кричиш? Бачиш люди дивляться.

Поклав син косу та й повернувся. Батько як шмагоне сина батогом:

- А як ховають що-небудь, то хіба кричать?

На другий день батько з сином знову поїхали на поле. Батько й каже:

- Біжи синку, та візьми ту косу, що ти вчора сховав.

Побіг син. Шукав, шукав, перебіг ниву вздовж і впоперек, а коси немає. А батько кричить синові:

- Що ти там так довго шпотраєшся? Неси скоріш!

Прибіг син та й шепоче татові на вухо:

- Тату! Тату! Коси нема вкрали! Я ще з серед ниви хотів кричати, та боявся, що як голосно скажу, то знов будете бити.