Як син волочив

Засіяв чоловік ниву, а на другий день послав сина заволочити. Той поїхав, випріг коней і ліг трохи перепочити, сили набратися. Прокинувся, коли вже з неба не сонце, а місяць світив.

- Нема дурнів,- промовив він сам до себе,- щоб і вночі робити. – Запріг коней і мерщій додому.

Через кілька днів пішов батько подивитися, як зійшла ярина. Глянув, а нива не заборонована і зерно, що його не встигла зібрати птиця, лежить зверху. Приходить додому та й давай лаяти сина:

- Чого ти, сякий-такий, не заволочив?

- Та я заволочив.

- А чому ж не заволочено?

- А хіба мало в нас ворогів. Може, якийсь чорт по злобі розволочив!