З хрестин

Ішли вночі два куми з хрестин. Дорога проходила лісом, і було темно, хоч в око стрель. От один кум як гепнеться лобом об дерево, аж свічки йому в очах засвітилися. Почухав він лоба та й каже:

- Ех, куме, прогавили час, треба було йти, доки світилося.