Завидна турбота

— А хліба й забули купити! — сплеснула в долоні мати, коли вечеря вже стояла на столі.

— То, давайте, я швиденько збігаю в магазин!

— Що ти, доню? Що ти?! Надворі така хуртовина, Що й собаку жалко вигнати.

— Ну, то а як же без хліба?

— Нехай тато сходить.