Свідок

Повернулась жінка з роботи додому і застала чоловіка в хаті.

— А, бісів чоловіче, то ти щодня сметану випиваєш, а говориш, що кішка!

— Хто? Та я сьогодні ані ложки сметани не з’їв.

— Ні, їв… Я маю свідка.

— Ану, де той свідок, я його на шматки розірву!

— А що, дурню, рви свої вуса.

Позаздрив

На комсомольському весіллі правління колгоспу подарувало молодим телевізор.

Подивився на те один колгоспник та й каже:

— Ну й везе ж людям: вперше одружуються — і телевізор їм подарували. Я вже тричі женився, і хоч би хто дулю підніс.

Імунітет

Жінка проводжала чоловіка в далекий край і напучувала:

— Бережись, Іване, там, кажуть, всякої нечисті багато — гадюки, змії, скорпіони…

— Не хвилюйся, мила, за п’ять років, прожитих з тобою, у мене виробився імунітет…

Випадок і нещастя

— Слухай, чоловіче, яка різниця між випадком і нещастям?

— Це я тобі можу показати на прикладі. Ось, скажімо, у мене часто відриваються ґудзики — це випадок. А що ти ніколи не хочеш їх пришивати — це вже нещастя…

Чия черга?

Приїхав чоловік з млина, а жінка й каже:

— Чоловіче, принеси води, ти ж все одно мокрий… Чоловік приніс відро води та з порога як лине на жінку та й каже:

— А тепер твоя черга воду принести.

Хитрі поросята

Оженився один парубок, а батько подарував йому двоє поросяток. Забрав він поросят та й пішов до тестя жити. Пожив тиждень — не поладив. Забрав поросят і знову до батька, але й тут не зладив. Знову бере поросят, кладе їх на тачку і везе до тестя.

І так він щонеділі переїжджав. То поросята так звикли їздити, що вже як надходить неділя, то самі залазять на тачку і верещать, мов недорізані, щоб їх везли.

Добрий мисливець

Жінка докоряє своєму чоловікові:

— Бач, як наша сусідка ходить — в самих хутрах. Видно, її чоловік добрий мисливець!

— Та де там, він працює на хутряній фабриці.

Обманщик

Батько. Що? Ти хочеш вийти за нього заміж? Та він сидів п’ятнадцять місяців у тюрмі за те, що побив першу жінку!

Дочка. От обманщик! Казав мені, що тільки три місяці!

Дівка в церкві

Вбрана у найдорожчу шовкову хустку, червоні чобітки, синю сукню, дівка була зовсім красунею. А тут перед великим осіннім святом треба оком зирнути і на женихів. Пішла до церкви, стала, кругом позирав, де стоять молоді парубки, та й молиться:

— Господи, на вибір! Господи, на вибір!

А через кілька років прийшла в церкву, всіх поглядом окинула та й стала ще ретельніше молитися:

— Господи, сякий-такий аби був, аби хліба роздобув!

Хто винен?

— Це ти винна, що ми запізнилися на поїзд.

— Ні, це ти винен. Якби ти дав мені спокійно зібратись, то нам менше довелося б чекати наступного.

Погані справи

— Ну як, друже, парубоцькі справи?

— Погані. Дівчата дядьком називають.

Заспокоїв

Сидить мати та й плаче. Підходить син, питає:

— Чого ви, мамо, плачете?

— Плачу, синку, що тобі вже двадцять років, а помочі від тебе ніякої.

— Не плачте, мамо,— заспокоїв матір син,— я скоро оженюсь, то й буде вам поміч.

Тяжка ситуація

— Моє кохання до вас, Марійко, таке велике, що я пішов би за вами в саме пекло. Щоб вас добути, я готовий до бою із самим дияволом!..

— Будь ласка, поговоріть з моєю мамою!

Переконала

Оженився Омелько, і через три місяці після весілля у жінки пологи. Зажурився чоловік та й думає вголос:

— Чому ж то так швидко дитина народилась?

— Дурний же ти,— каже жінка,— три місяці, як я живу з тобою, три місяці, як ти живеш зі мною і три місяці, як ми разом живемо. Ось тобі і дев’ять місяців.

— Слава .богу,— говорить чоловік,— а я вже хтозна-що почав думати…

Чого бритва не бере…

— І чого це бритва не бере!..— сердиться чоловік.— Уже втретє її точу, а вона так рве, що аж іскри з очей скачуть.

— Гм…— чується жінчин голос з кухні,— а я вчора нею картоплю чистила, так наче нічого — добре брала…

Викрутилася

Якось розрізав чоловік за обідом хлібину. Зирк, а в ній устілка лежить. Справжнісінька устілка з його старих чобіт.

Він до дружини і давай їй дорікати.

— Ти що, жінко, з глузду з’їхала, що хліб з устілками почала пекти.

А дружина в нього була така кебетна, що завжди з будь-якого становища вискочить.

Почала вона викручуватись:

— Ой чоловіче, повір мені на слові. Я ж борошно і решетила, і ситила… То ти, мабуть, устілку загубив ще тоді, як молотив пшеницю на току!..

Сон

Жінка. Ох, я вже не засну! Мені снилося, що в кімнаті — миша.

Чоловік. То нехай тобі досниться ще й кіт, і спи спокійно далі.

Хто правий?

Одну жінку покинув чоловік. І от вона пішла до мудреця, щоб той сказав, чи повернеться чоловік. А відвідувачів тут приймав секретар, який і передавав їм відповіді мудреця.

— Мудрець сказав,— говорить секретар жінці,— що ваш чоловік повернеться через місяць, але я запевняю вас, що він не повернеться.

Через місяць знову приходить жінка з тим же питанням.

— Мудрець сказав,— мовить секретар,— що ваш муж вернеться через три місяці, але я вам кажу, що не вернеться зовсім.

— Як це так: мудрець такий розумний і говорить, що чоловік повернеться, а ви говорите, що не повернеться?

— А це тому, що мудрець вас не бачив, а я бачу.

Заговорена

Віддаючи дочку заміж, мати наказувала їй:

— Гляди ж, доню, не дуже потурай чоловікові, а то життя тобі не буде.

Цю науку дочка добре засвоїла. Чоловік на роботу, а вона на посиденьки, ляси точити. Чоловік з роботи, а в неї ні їсти, ні води гарячої обмитися, ні в хаті не прибрано. Терпів, терпів чоловік, а далі став нарікати.

Якось на посиденьках молодиця поскаржилась своїм товаришкам:

— Уже й не знаю, як далі з чоловіком жити.

— А що таке? — жваво відгукнулися цокотухи.

— Ви тільки подумайте, коли б не прийшов з роботи, завжди бурчить: «Чому води гарячої немає, чому їсти нічого, чому в хаті не прибрано?», і все «чому» та «чому». Це «чому» зажене мене в домозину.

— Е, голубко, цьому лихові легко зарадити. Принеси пляшку горілки, а я вже сходжу до баби Улити. Вона знає таке слово, що як рукою здійме все лихо. Щодня, коли чоловік повернеться з роботи, наливай йому гарячої води, нехай обмиється, після припрошуй до столу, насип гарного борщу з курчам, а перед цим піднеси чарку заговореної.

Через тиждень подруги питають:

— Ну як, заговорена допомогла?

— І не питайте, люди добрі. Як ото баба пошептала. Відколи стала поштувати його заговореною, слова ганьби не чула.

У пошуках невістки

Один хлопець ніяк не міг одружитися. Сподобається йому якась дівчина, приведе він її до матері, а матері то очі не такі, то ніс не підходить, то губи не подобаються.

Нарешті знайшов хлопець дівчину, що як дві краплі води була схожа на матір: такі ж очі, ніс, губи, навіть розмова — і то була подібна. Сподобалася вона матері. Був би вже одружився, але цього разу категорично заперечив батько.