Любопытство — не порок

Перед моим окном растет большое дерево, обмотанное объявлениями. По ним я узнаю, кто потерял свою собаку, кто нашел чужую кошку, кто с кем расходится, кто с кем сходится, что продают дешево, а что покупают дорого. Я читаю объявления, записываю, веду переговоры. У меня это хобби. Увлечение то есть. Теперь это модно.

[...]

Лифт

Отгрохали для нашего учреждения многоэтажное здание из стекла и железобетона. И когда мы перешли работать в новый корпус, ахнули: это было последнее слово архитектуры!..

[...]

Комісія

Вихователька сказала дітям, що гри не буде, бо прийшла комісія.
Трилітній хлопчик підійшов до одного і членів комісії і спитав:

– Тьотю комісія, а коли ви підете?..

По-братськи

Дає батько старшому синові кульок з цукерками і говорить.

– Поділися з Павликом по-братськи.

– Як це по-братськи?

– А так: йому дай більше, а собі візьми менше.

– О ні! Ти краще віддай йому кульок, хай він поділиться зі мною по-братськи.

Довідався!

Якось один батечко звернув увагу на те, що син його став майже дорослим, а він і разу не поцікавився, як же хлопець вчиться.

– Ану, Юрку, покажи твого щоденника, зажадав татусь.

Син нехотя простягнув щоденника батькові. Там по всіх дисциплінах стояли двійки і лише по співах одна п’ятірка.

– І цей йолоп ще співає! гнівно вигукнув батько, дивлячись на похнюпленого хлопця.

Миколка на селі

Миколка приїхав з міста у село до бабусі. Набігавшись, прийшов додому і каже:

– А я бачив, як дядько коня складав…

Бабуся тільки посміхнулася: – не говори дурниць.

– Слово честі, бачив… Як не вірите, то підіть подивіться, він зараз ногу прибиває…

Сам тягне

– Петрусю, не тягни кота за хвіст!

– Я не тягну… Я тільки держу його, а він самі тягне.

Потішив

Дядько. Як швидко випадає волосся. Скоро не буде жодної волосини на голові!..

Івась. То не шкодить, дядьку!

Дядько. А то чому?

Івась. Бо тато казали, що у вас нема жодної чесної волосини на голові.

Як батько сина вчив

Вирішив батько навчити сина лічити. Посадив його коло себе і наказав уважно слухати. Потім тоненько бекнув раз, вдруге грубіше, а втрете зовсім басом. А потім і питає:

– Скільки тут баранів бекало?

– Один!..

Поважна причина

– Чого плачеш, Ромку?

– Бо Оля вбила муху!

– То ти плачеш за мушкою?

– Ні, але Оля вбила муху на моїй шиї.

Виправдався

Хлопчик повернувся із школи додому. Глянула мати, а нова його шапка подерта і в грязюці вся.

– Це що?

– Та це хлопці…

– Що хлопці?

– Скинули з мене шапку і почали у футбола грати.

– А ти ж де був?

– На воротях стояв.

Дивна вчителька

– Івасю, розкажи, як ти вчишся, і про вчительку.

– Та вчуся, як і всі, а вчителька якась дивна. Всю таблицю множення питає в учнів. Так якби вона сама не могла її вивчити.

Старий гриб

Івась. Вуйку, чи ви родилися в лісі?

Вуйко. А чому ти про це питаєш?

Івась. Бо татко, коли вас побачить, то каже: «Вже знову той старий гриб лізе».

Пожалів

Батько, повернувшись з риболовлі, приніс живу щуку. Щука часто і широко роззявляла рота.

– Мамо! попросив синок. Поклади щуку спати бо вона уже позіхає.

Підрахував

– Дивись, Миколо, на столі сидять чотири мухи. Як я одну із них уб’ю, то скільки зостанеться?

– Одна, тільки вбита.

Відповів

– Тату, а сьогодні вчитель дав запитання всьому класу, і ніхто, крім мене, не відповів.

– А що вчитель питав?

– Та вчитель питав, хто розбив вікно.

– Ну, а ти що сказав?

– Ну… сказав, що вікно розбив я.

Загальний зошит

Дівчинка-першокласниця старанно щось виводила в зошиті. Брат побачив і кинувся до неї:

– Ой, що ж ти наробила в моєму зошиті?

– А хіба це твій? ,

– Ну, а чий же?

– А я думала… я думала… Там написано, що то «Загальний зошит», то це і твій, і мій.

Чи говорив би ти

– Слухай, Миколко, чому риби німі?

– І який же ти безголовий! Ану, спробуй заговорити під водою.

Кмітливий онук

– Бабусю, почитай мені газету, просить хлопчик. Як же я тобі, рідненький, читатиму, коли я вже літер не бачу?

– То давай я на літери буду дивитись, а ти читай.

Руки довші

– Не тягнися через увесь стіл. Хіба немає в тебе язика?

– Є і язик, але ж руки довші…