Кмітливий синок

Батько наказує маленькому синові:

— Дивися, Степанку, коли прийде вчитель, то відчини йому ворота.

— А хто то такий, вчитель?

— То такий чоловік, що все знає.

— Ну,— здвигнув плечима хлопчина,— то він, певно, знає, як і ворота відчиняти.

Спитай маму

— Тату, де знаходяться Альпи?— питає син у батька, не опускаючи очей з екрана телевізора.

— Спитай маму, вона дома все переставляє.

На уроці географії

— Скажи-но, Тарасе, чи твій батько міг би обійти пішки довкола землі?

— Ні.

— А чому?

— Бо вчора тато п’яні упали в яму і зламали ногу.

Виправдався

Онук прискіпався до бабусі, облаяв її всякими словами.

Не витримала стара — поскаржилася синові.

— Олесю! Чому ти бабусю лаєш?— питає батько сина.

— Як ти, тату, мою маму щодня лаєш, то я тобі нічого не кажу, а як я твою вилаяв, так-ти відразу кричиш.

Дайте спочити

Довго плакало хлоп’я, нарешті замовкло.

— О, вже перестав, слава тобі господи! — каже бабуся.

— Еге, перестав! Перепочину та й знову почну! — заспокоїв її онук.

Де заєць, а де батько

Був в одному селі такий завзятий мисливець, що й не сказати. А ще до того й набожний. Так і сина виховав. Синок його при всякій мові бога згадував.

Пішли якось на полювання. Батько з рушницею, а син так. Сусідський парубчак теж поплентався з ними. От ходили чи не ходили по полю, аж гульк — заєць схопився з борозни. Батько прицілився, натиснув на курок, а воно осічка… Він знову навів рушницю, ще раз клацнув — не стріляє. Кинув батько тую зброю на ріллю, скинув швиденько чоботи та й подався за зайцем. Забіг так далеко в поле, що й не видно. Вийшов син на пагорба, подивився та й каже до сусідського хлопця:

— Ого-го-о-о! Де в бога заєць, а де в чорта батько!

Чому не чути тріску?

— Голова болить, аж тріщить…— жалілася бабуся.

— А чому не чути тріску, бабусю?— запитав цікавий онук.

Невдалий зять

— Як, ти задоволений своїм зятем?

— Та він нічого, тільки не вміє грати в карти.

— То це ж добре.

— У тому-то й біда, що він не вміє грати, але грає…

До пенсії

— Ким ти працюватимеш, Петрику, як виростеш?

— Не буду працювати.

— Чому?

— Бо я буду в дитячому садку до пенсії.

Виправився

— Діду, дайте вашої сокири, я дров наколю, а то наша тупа-тупа.

— Бери, тільки на тій колоді, в яку ти цвяхів понабивав, не рубай.

— Добре, діду.

А коли приніс хлопець сокиру, вона була, як пилка.

— Що ти зробив, я ж тобі казав, не рубай на колоді з цвяхами!

— А я, діду, на тій колоді не рубав, я рубав на камені, що коло хати лежить.

Як помолодіти

— Бабуню, а скільки вам років?

— Шістдесят вісім. Старенька вже…

— Треба займатися спортом. Он Тетянина бабуся катається на лижах, то, кажуть, їй тільки п’ятдесят.

Поштиві сини

Одного разу чоловік пішов по гриби і взяв з собою двох синків. Здибали вони в лісі великий рів. Батько в одну мить перескочив рів. Один з синів і каже:

— Ади, як тато скочив, начебто пес… А другий каже:

— Як скочив, лихо його бери…— І до батька: — Аби ви, тату, не були такі дурні, то дали б йому за пса…

Краще відпочинь

Граючи на скрипці, син запитав у батька: — Ну, як тобі ця мелодія, сподобалась?

Сподобалася,— скривившись, відповів батько,— та краще було б, якби ти відпочив.

Невісточка

— Чому в нас, мамо, над вікнами ластівки не мостяться?

— Та відколи ти привів оцю тиху невісточку, не тільки ластівка, а й ворона на хату не сяде.

«Пожалів» батька

Батько з сином молотили жито на току ціпами. На вечір син і каже батькові:

— Ідіть, тату, додому, відпочиньте, та заодно і пшона натовчете.

Не було фарби

Хлопчик намалював портрет.

— Хто це?— питають його.

— Мій тато.

— Але ж твій тато лисий.

— В мене лисої фарби не було.

Як син збирався батька продавать

Каже син батькові:

— Збирайтеся, тату, я поведу вас на ярмарок продавать, бо більше нема чого…

Батько сів собі в куточку та й плаче. А син:

— Та не плачте, тату, я на ярмарку загну таку ціну, що ніякий дурень вас не купить.

Невістка і свекруха

Що не зробить, було, невістка, все ніяк не догодить свекрусі.

— І це не так робиш, і те не так зробила! — докоряла свекруха.

Терпіла, терпіла невістка, та якось, почувши чергове «Не так», запитала:

— Ну, а як же, мамо? Скажіть — як?

— Не знаю. Чорт його знає як, а не так! — відповіла стара.

Кому краще

Їдуть бричкою мати, син і невістка. На вибоїнах бричку так трясе, що мати з невісткою аж зубами клацають. Син і говорить:

— Пересядьте, мамо, в задок, хай вас тільки двоє коліс трясуть. А ти, жінко, сідай посередині, хай тебе трясуть усі четверо.

Говорить по-німецькому

— Баба я вже вмію по-німецькому балакати. Тютелі-мутелі.

— Що ж воно значить, діду?

— Постав валянки в піч. А вранці баба до діда:

— Діду, я теж умію балакати так, як і ти. Тютелі-пателі.

— Ти диви! А що ж воно означає?

— Згоріли твої валянки до бісової мами.